​​ ⚡️ Облікова ставка підвищується на 0,5 в.п. до 16,5%.

​​ ⚡️ Облікова ставка підвищується на 0,5 в.п. до 16,5%. ☝️ Таке рішення ухвалене з огляду на суттєве посилення цінового тиску та погіршення інфляційних очікувань. 🎯 Його мета – підтримати привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та цінової динаміки. Детальніше ⤵️ ▪️ Ціновий тиск суттєво посилився через наслідки російських атак на бізнес і логістику та здорожчання пального. Інфляція надалі зростала й помітно перевищила попередній прогноз НБУ: загальна інфляція у вересні – 10,0% р/р, а базова – 8,8% р/р. Ці тенденції зберігалися й у жовтні. У таких умовах інфляційні очікування населення залишалися волатильними й підвищеними, а в банків та аналітиків вони відчутно погіршилися. ▪️ Інфляційні ризики, пов’язані, зокрема, зі зростанням виробничих витрат та зниженням пропозиції товарів та послуг, посилися. Крім того, зберігаються ризики порушення ритмічності та/або зміни обсягів міжнародного фінансування, а також ризики, пов’язані з війною на Близькому Сході, насамперед з вищими цінами на нафту. ▪️ Посилення монетарної політики для зниження інфляції узгоджується з прагненням НБУ підтримувати економіку. Цінова стабільність є необхідною передумовою для відновлення стійкого економічного зростання та сталого розвитку кредитування. Помірне підвищення облікової ставки є виваженим рішенням, яке дає змогу зберегти баланс між контролем за інфляцією та підтримкою економіки. ▪️ Темпи зростання кредитування залишаються стійкими. У вересні 2026 року зростання чистих гривневих кредитів корпоративного сектору перевищило 32% у річному вимірі, а чистих кредитів населення – 38%. ➡️ Прогноз НБУ передбачає утримання облікової ставки на поточному рівні до II кварталу 2027 року. Водночас Національний банк готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків, зважаючи як на стійкість цінового тиску, так і на ймовірні ефекти від послаблення економічної активності. 📍 Детальніше – у релізі .