Перший російський танкер вирушив із Фінської затоки до Нью-Йорка, куди мав прибути приблизно за 20 днів. Обсяг партії — 40 тисяч метричних тонн — був недостатнім, щоб знизити ціни на дизельне пальне у США, які напередодні проміжних виборів до Конгресу досягли рекордних рівнів. Але це не має значення, оскільки ця «угода» Трампом і путіним насамперед є політичним жестом — французьке видання Le Monde. «Не має значення, якщо угода щодо дизельного пального не принесе очікуваних економічних вигод. Важливий сам ефект від її оголошення. Трампу й путіну потрібно посилати сигнали. Це також свідчення того, що його тактика працює, а політичне потепління між Вашингтоном і Москвою може виявитися тривалим» , — зазначив Сєргєй Алєксашенко, який у 1995–1998 роках обіймав посаду заступника голови Центрального банку росії, а зараз є старшим науковим співробітником Центру нових євразійських стратегій, заснованого у 2024 році колишнім нафтовим магнатом, а нині опозиціонером Міхаілом Ходорковскім. Потепління в американсько-російських відносинах, схоже, триватиме. Прагнучи зблизитися з путіним, Трамп обговорював із Москвою потенційні економічні угоди, які виходять далеко за межі постачання дизельного пального. Розглядається повернення американських компаній на російський нафтовий ринок, зокрема створення спільного підприємства для розробки родовищ вуглеводнів біля Сахаліна і на Дальнєм Востокє росії. А також продаж міжнародних нафтових активів «Лукойла» — другої за величиною нафтової компанії росії — інвесторам, пов'язаним із Білим домом, близький до завершення. На столі переговорів залишаються й інші пропозиції: надання американським авіакомпаніям доступу до російського повітряного простору для комерційних рейсів, співпраця у сфері постачання титану та відновлення постачання газу до Європи газопроводом «Північний потік», який наразі перебуває під санкціями Європейського Союзу. Ці масштабні проєкти, які з лютого 2025 року готував представник Кремля у США та генеральний директор російського фонду прямих інвестицій Кірілл Дмітрієв, поки залишаються теоретичними й залежать від скасування західних санкцій у разі припинення війни в Україні. Очікується, що питання миру буде на порядку денному переговорів між Києвом, Москвою та Вашингтоном, запланованих на листопад в Абу-Дабі. Однак на момент написання статті конкретну дату ще не визначили. Мир може зачекати, але бізнес — ні. Із 2025 року американська компанія Polar Train LNG, головним інвестором якої є техаський бізнесмен Джентрі Біч, союзник Трампа, розпочала партнерство з російською стороною, не чекаючи скасування санкцій. Наразі Polar Train LNG займається будівництвом термінала для виробництва та експорту скрапленого природного газу (СПГ) на півночі Аляски. Вартість проєкту становить 25 мільярдів доларів, а його мета — зміцнити позиції США на світових енергетичних ринках. Компанія налагодила партнерство з «Новатеком» — провідною приватною російською компанією з виробництва СПГ, яка залишається під американськими санкціями. Попри те, що імпорт російського СПГ, як і нафти та нафтопродуктів, до США заборонений із 8 березня 2022 року, Трамп і його соратники завжди мріяли про співпрацю з росією, особливо в Арктиці. Серйозно обговорювалася можливість скасування санкцій щодо термінала «Арктик СПГ-2» компанії «Новатек» у Мурманскє в обмін на російські інвестиції в проєкт Alaska LNG. «Новатек» міг отримати значні вигоди. Звільнившись від санкцій, компанія розширила б клієнтську базу та логістичні можливості. Водночас складно зрозуміти, що від цього виграють США — найбільший у світі експортер СПГ, який має гігантські термінали зі скраплення газу. Одне зрозуміло: ця угода суперечить рішенню Європи припинити весь імпорт російського СПГ із 1 січня 2027 року. Готовність американського президента вести бізнес із російським режимом стала серйозним ударом для Києва та Європи. Натомість Кремль насолоджується моментом. 🚀 Підтримати 🤝 _ ✅ ✅ _ 🤝 🚀 Приєднатися до ZN.UA
Джерело
Ми збираємо новини з відкритих джерел і завжди залишаємо посилання на першоджерело.
