🕯 «За Батьківщину, щоб жила мама, батько працював, а дід сіяв пшеницю»: шлях Ігоря Кравченка від шкільної мрії до останнього бою

🕯 «За Батьківщину, щоб жила мама, батько працював, а дід сіяв пшеницю»: шлях Ігоря Кравченка від шкільної мрії до останнього бою 29 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на Торецькому напрямку з поліцейським Ігорем Кравченком зник зв’язок. Тривалий час рідні та побратими сподівалися, що він живий і повернеться додому. Згодом експертиза ДНК підтвердила загибель захисника. Його тіло повернули в Україну в межах репатріації. В одному з інтерв’ю місцевій газеті на запитання, заради кого готовий захищати Батьківщину, десятикласник Ігор відповів: «За Батьківщину, щоб жила мама, дід сіяв пшеницю, батько працював». Із початком повномасштабного вторгнення Ігор не мав сумнівів, де повинен бути. «Мама, я маю там бути, де мої хлопці», – казав він. Мати пригадує, як син радів, коли отримав кулемет: пишався тим, що зможе бути ще кориснішим у бою. Навіть із найнебезпечніших напрямків намагався заспокоїти рідних коротким: «Мам, все нормально». 29 жовтня, перед останнім бойовим виходом, Ігор зателефонував матері. Сказав, що все добре, розпитав про родину. Після цього зв’язок із ним обірвався. Рідні зверталися до різних служб, шукали будь-яку інформацію та до останнього сподівалися на його повернення. Рідні та побратими хочуть, щоб Ігоря Кравченка пам’ятали не лише як поліцейського та воїна, а й як людину – щиру, життєрадісну, надійну. Сина, брата, друга, який завжди був поруч, коли його потребували. Світла пам’ять поліцейському Ігорю Кравченку. #назавжди_в_строю 👮 Facebook | X | Instagram | TikTok