Її суперником був республіканець Грегг Галл, колишній мер міста Ріо-Ранчо. За попередніми результатами, Гааланд отримала приблизно 56-57% голосів виборців. Associated Press підтвердило її перемогу ще до завершення підрахунку всіх бюлетенів. Це не перша перемога представника корінних американців на губернаторських виборах. Раніше таких посадовців обирали в Оклахомі. Однак жодна жінка з корінних народів США до Гааланд не очолювала американський штат. Її перемога стала черговою історичною віхою в політичній кар’єрі, яка вже неодноразово руйнувала усталені бар’єри американської влади. Дитинство у військовій родині та життя на соціальній допомозі Дебра Енн Гааланд народилася 2 грудня 1960 року в Аризоні. Її мати походила з народу лагуна-пуебло, одного з корінних народів південного заходу США. Батько був військовослужбовцем Корпусу морської піхоти. Через службу батька родина часто переїжджала. Водночас зв’язок із громадою матері та культурною спадщиною пуебло залишався важливою частиною її життя. Шлях Гааланд до влади не був типовою кар’єрою представниці американської політичної еліти. Вона виховувала доньку як мати-одиначка, переживала фінансові труднощі та користувалася державними програмами допомоги малозабезпеченим сім’ям, зокрема продовольчою підтримкою. Згодом Гааланд здобула юридичну освіту в Університеті Нью-Мексико. До політики вона прийшла не через впливових родичів чи великі корпорації, а через громадську роботу, діяльність у корінних громадах та організацію виборців. Її досвід бідності, материнства й залежності від соціальної підтримки згодом став важливою частиною політичної програми, зосередженої на доступності медицини, житла та економічних можливостей. Перша серед перших: шлях до Конгресу та Білого дому У 2018 році Гааланд разом із Шаріс Девідс із Канзасу стала однією з перших двох жінок корінного американського походження, обраних до Палати представників Конгресу США. Для країни, де корінні народи протягом століть були позбавлені політичних прав, ця подія мала особливе значення. У 1924 році американське законодавство надало громадянство всім корінним американцям, народженим на території США. Проте навіть після цього окремі штати продовжували обмежувати їхнє виборче право. У Нью-Мексико, де Гааланд тепер очолить виконавчу владу, корінні жителі домоглися права голосу на виборах штату лише у 1948 році. Цьому передував судовий позов ветерана Другої світової війни Мігеля Трухільйо, представника народу іселета-пуебло. Минуло 78 років, і представниця іншої громади пуебло перемогла на виборах губернатора цього самого штату. У 2021 році Гааланд досягла наступної історичної вершини. Президент Джо Байден призначив її міністеркою внутрішніх справ США, і вона стала першою представницею корінних народів, яка очолила американське міністерство. Для розуміння значення цього призначення важливо враховувати повноваження відомства. Міністерство внутрішніх справ США відповідає не за поліцію чи внутрішню безпеку, як у багатьох європейських країнах, а насамперед за федеральні землі, природні ресурси, національні парки та відносини держави з корінними народами. Тобто Гааланд очолила саме ту федеральну установу, яка історично відігравала важливу роль в управлінні землями та справами корінних американців. Діти, яких забрали в Америки: розслідування темної сторінки історії США Одним із найважливіших проєктів Гааланд на посаді міністерки стало федеральне розслідування діяльності інтернатів для дітей корінних народів. Протягом XIX та XX століть американська влада підтримувала систему закладів, куди дітей корінних американців відправляли для примусової культурної асиміляції. У багатьох таких школах дітям забороняли розмовляти рідними мовами, практикувати традиційні вірування та підтримувати зв’язок із власною культурою.
Джерело
Ми збираємо новини з відкритих джерел і завжди залишаємо посилання на першоджерело.
