Уночі до їхнього дому прийшла єврейська родина. Вони знали: якщо їх знайдуть, усіх уб’ють. Тож бабуся Ганни Ярової сховала людей у підвалі,

Уночі до їхнього дому прийшла єврейська родина. Вони знали: якщо їх знайдуть, усіх уб’ють. Тож бабуся Ганни Ярової сховала людей у підвалі, а потім разом із донькою допомогла їм виїхати з Києва. Одного разу під час німецької облави хлопчик почав плакати. Мати затулила йому рот рукою. «Він же задихнеться», — сказала його сестра. Відповідь матері неможливо забути: «Ну, хоч ти виживеш». Через десятиліття художниця Ганна Ярова розповідає історію своєї мами й бабусі — двох жінок, які врятували сімох євреїв. І про те, чому пам’ять про Бабин Яр сьогодні важливо зберігати не лише в архівах, а й у мистецтві. Читайте у матеріалі Ірини Виноградової