У Молдові розслідують масштабну кібератаку на державні цифрові сервіси , внаслідок якої зловмисникам вдалося отримати набори персональних даних, пов'язані приблизно з 750 тисячами персональних ідентифікаційних номерів IDNP — це приблизно третина населення країни. За попередніми результатами розслідування Агентства електронного урядування Молдови, атаки тривали з 19 до 23 жовтня. Зловмисники намагалися отримати інформацію приблизно щодо одного мільйона IDNP, а фактично змогли завантажити набори даних приблизно щодо 750 тисяч ідентифікаторів. Спочатку молдовська влада повідомляла приблизно про 11 мільйонів запитів до державних сервісів із метою несанкціонованого отримання персональної інформації. Основне вивантаження даних вдалося зупинити 23 жовтня об 11:30. За даними молдовської влади, серед викраденої інформації могли бути: 🔹 ім'я та прізвище; 🔹 дата і місце народження; 🔹 персональний ідентифікаційний номер IDNP; 🔹 інформація про найближчих членів сім'ї; 🔹 статус медичного страхування та дані про сімейного лікаря; 🔹 інформація про соціальні виплати, пенсії та інвалідність; 🔹 дані водійських посвідчень і фотографії; інформація про автомобілі; 🔹 відомості про компанії, якими люди володіють або керують; 🔹 IBAN банківських рахунків; 🔹 податкова заборгованість; 🔹 історія платежів через державну систему MPay. Водночас не у кожної з приблизно 750 тисяч осіб були викрадені всі перелічені категорії інформації. Обсяг даних відрізняється залежно від того, до яких державних систем змогли звернутися зловмисники. Влада Молдови запевнила, що інформація про банківські картки під час атаки не постраждала. Платежі через MPay та державний застосунок EVO обробляються захищеними системами банків, а державна платформа не зберігає дані карток. Натомість знання IBAN саме по собі не дає можливості отримати доступ до банківського рахунку або переказати з нього гроші. Крім того, слідчі наразі не виявили несанкціонованих змін у державних реєстрах. Тобто отримання хакерами інформації про нерухомість, автомобіль або компанію не означає, що вони могли переписати майно на іншу особу. Основним ризиком влада називає шахрайство. Злочинці можуть використовувати справжні персональні дані людини, щоб переконливіше видавати себе за представників банків, державних органів або родичів і виманювати паролі, коди підтвердження чи гроші. Попереднє розслідування показало, що зловмисники скористалися вразливостями окремих державних сервісів, доступних без авторизації. Після отримання первинної інформації її використовували для подальших автоматизованих запитів і завантаження додаткових даних. Після виявлення атаки Агентство електронного урядування наказало перевірити 82 цифрові сервіси. 23 жовтня як запобіжний захід від мережі відключили ці сервіси, а також понад 30 інформаційних систем та адміністративних панелей. 25 жовтня близько 02:00 фахівці зафіксували та заблокували нову спробу силового доступу до кількох державних сервісів. Ще одну хвилю спроб викрадення даних зафіксували близько 07:00 27 жовтня. Цього разу отримати інформацію зловмисникам не вдалося. Більшість постраждалих сервісів уже відновили, однак окремі системи повертають в онлайн лише після додаткового тестування та підтвердження їхньої безпеки. Хто саме стоїть за атакою, офіційно поки не встановлено. Прем'єр-міністр Молдови Васіле Тофан заявив 28 жовтня, що влада має ознаки того, що атака може бути частиною ширшої кампанії за участю іноземних державних акторів. Водночас він не назвав конкретної країни, ця версія наразі залишається предметом розслідування. Тофан також заявив, що під час атак могли використовуватися інструменти ШІ для швидшого пошуку й експлуатації вразливостей. Молдова звернулася по допомогу до іноземних партнерів, зокрема до Естонії. 🚀 Підтримати 🤝 _ ✅ ✅ _ 🤝 🚀 Приєднатися до ZN.UA
Джерело
Ми збираємо новини з відкритих джерел і завжди залишаємо посилання на першоджерело.
