Сьогодні цю практику переглядають і великі західні музеї. Музей Людвіга в Кельні прямо визнає: чимало художників, яких об’єднували поняттям «російський авангард», жили й працювали в Україні та відіграли визначальну роль у формуванні української культури. Але повернення цих імен потребує точності. Етнічне походження, громадянство, мова творчості й культурна належність можуть не збігатися. Українська історія включає українців, євреїв, поляків, греків, вірмен та людей зі складною ідентичністю. Їхню спадщину можна повернути Україні, не стираючи цієї багатоманітності. Микола Гоголь: український світ усередині російськомовної літератури Гоголь народився у Великих Сорочинцях на Полтавщині, навчався в Ніжині. Його батько Василь Гоголь-Яновський був автором українських п’єс. Саме український матеріал приніс письменникові перший великий успіх. «Вечори на хуторі біля Диканьки» виросли зі спогадів, переказів і спостережень за життям України. Український світ визначає також значну частину «Миргорода». Гоголь писав російською та належить і до історії російської літератури. Проте формула «російський письменник» без пояснення його українського походження та культурного підґрунтя обрізає біографію. Навіть «Енциклопедія України» характеризує його як російського письменника українського походження: тут важливі обидві частини визначення. Ілля Ріпин: Чугуїв не стає російським через імперський кордон Ріпин народився в Чугуєві на Харківщині. Його кар’єра значною мірою пов’язана з Петербургом, але Україна залишалася важливою частиною його художнього світу. Достатньо згадати «Запорожців», щоб побачити, наскільки центральною для нього могла бути українська історія. Метрополітен-музей нині представляє його як «українського художника, народженого в Російській імперії». У музейному описі окремо пояснюється: Чугуїв був українським містом, яке на час народження художника перебувало під імперською владою. Це точніше за підміну історії державним кордоном: народження в імперії саме собою не визначає етнічності людини. Казимир Малевич: Київ і українське село за «Чорним квадратом» Малевич народився в Києві в польській родині. Значну частину дитинства провів у невеликих українських містах і селах. Українське народне мистецтво було одним із середовищ, у яких формувалося його бачення кольору та форми. Тому його історію неможливо вичерпати поняттям «російський художник». Вона має польський родинний, український культурний та ширший європейський виміри. Український дослідницький інститут Гарвардського університету наголошує, що український складник творчості Малевича значно глибший за примітку про місце народження. Повернення Києва до його біографії означає повернення важливої частини історії самого модернізму. Архип Куїнджі: маріупольський грек, який писав Дніпро Куїнджі народився в Маріуполі та походив із родини понтійських греків. Він володів грецькою, кримськотатарською, українською та російською мовами. Метрополітен визначає його як українського художника, народженого в Російській імперії. У поясненні до «Червоного заходу сонця» музей пов’язує зображену річку з Дніпром. Українська належність Куїнджі не скасовує його грецького походження. Навпаки, показує справжню багатокультурність українського Півдня. Особливо трагічно, що музей художника в Маріуполі був зруйнований російським авіаударом. Іван Айвазовський: вірменин із Криму, а не власність Росії Айвазовський, Говганнес Айвазян, народився у Феодосії у вірменській родині. Його життя й творчість нерозривно пов’язані з Кримом. Називати його етнічним українцем було б неправильно. Але так само неправильно розчиняти його вірменську ідентичність і кримське коріння в єдиній російській етикетці.
Джерело
Ми збираємо новини з відкритих джерел і завжди залишаємо посилання на першоджерело.
