Слона в кімнаті бачать усі. Від телеграм-каналів до ЗМІ — всі полетіли грати у свою гру. Одні розповсюджують меседжі СБУ, інші розповідають про атаку на НАБУ, про те, що ніхто ні в чому не винен і що взагалі будь-яке питання до НАБУ — це дискредитація! У відповідь летять сотні постів у тг-каналах про те, що керівництво НАБУ та САП боїться і не прийде на засідання ТСК. Йде класичне медіапротистояння. Я скажу свою позицію. Почнемо з основ. Верховна Рада України — одна з двох інституцій у цій державі, які НАПРЯМУ обирає народ України. Друга — це Президент. Рада має не просто законодавчу функцію — вона є ПРЯМИМ представництвом народу. Тому Рада має не просто ПРАВО, а має ОБОВʼЯЗОК перед народом України виконувати КОНТРОЛЬНУ функцію над більшістю органів державної влади. Те, що Рада ніколи цього не робила, — проблема окремих депутатів. Ми з нашою ТСК це змінюємо, і за цей рік нам вдалося це зробити. Ми повернули субʼєктність Парламенту (хоча б частково), і це дуже добре. Тепер про НАБУ та САП. Якщо проаналізувати мої питання до Дуки (а це робила більшість провідних журналістів найбільших видань країни), то в них повністю збережена обʼєктивність. Дуці була дана можливість висловити свою позицію, були поставлені всі питання — від «Хімпрому» до Осіпова. Разом з тим те, що заявив Дука про керівництво НАБУ та САП, тепер вимагає відповіді цього керівництва. Я здивований, що вони самі мене не набрали і не попросилися на наступне засідання. Не може бути правовою державою та, у якій до одних у нас є питання, а до інших — ні, бо вони «хороші хлопці». Це як уявити собі Сенат США, який викликає ЦРУ, але не викликає ФБР, бо ФБР подобається CNN. Так не буває. І так не буде. А тепер особисте про Кривоноса. У нас у житті часто стаються помилки. У когось великі, у когось маленькі. У когось фатальні. Але ховатись і не давати на них відповіді не вийде. Те, у чому звинувачують Кривоноса, ВИМАГАЄ відповіді голови НАБУ. Не можна казати «це — маячня», коли є кримінальна справа, амністія, мама усиновленого сина дає свідчення і так далі. Це неправильна історія. Скелети в шафі — це боляче, але їх доведеться діставати, і з ними все одно доведеться мати справу. Ось це показове мовчання, прояв неповаги до Парламенту, до народу України, — це і є ДИСКРЕДИТАЦІЯ НАБУ, а не засідання ТСК. Тому просто зараз найбільшої шкоди НАБУ завдає саме Семен Кривонос. Він має прийти. Має відповісти. Має пояснити. Ну і невелике звернення до журналістів. Я розумію, що не можу розповідати вам, як робити вашу роботу. Але журналістика — це не активізм. Ви не можете обирати сторону. Якби хоч одна така справа, як у пана Кривоноса, була в нардепа, ви б його зʼїли і згадували б це сотню років. Ніхто не каже, винен він чи ні. Але не бачити слона в кімнаті — не можна. Про це треба говорити, і це треба пояснити. Ну і нагадую: я був одним із 13 депутатів, які голосували ПРОТИ ліквідації незалежності НАБУ та САП. Я планомірно відстоюю незалежність нашої антикорупційної інфраструктури. Бо це важливо. Тому чекаємо всіх запрошених на засіданні ТСК в понеділок. Не треба робити відрядження і ховатися. Це неповага до Парламенту. Це завжди погано закінчується.
Джерело
Ми збираємо новини з відкритих джерел і завжди залишаємо посилання на першоджерело.