​ 💧 Шкільне харчування: вода на харчоблоці — чому важлива її безпечність?

​ 💧 Шкільне харчування: вода на харчоблоці — чому важлива її безпечність? Помити овочі. Зварити кашу. Приготувати напій. Вимити руки, посуд та інвентар. У кожному з цих процесів є спільний компонент — вода. Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Цього разу — про воду: де її використовують на харчоблоці, яким вимогам вона має відповідати та чому її безпечність безпосередньо впливає на безпечність готової їжі. 💧 Вода — частина приготування їжі Воду використовують у технологічних процесах, для приготування страв і напоїв, миття рук, посуду, інвентарю та обладнання. Важливо: вода, яка використовується у виробництві готових страв та обігу харчових продуктів — у технологічному процесі або як інгредієнт — має відповідати вимогам до питної води. А виробничі приміщення харчоблоку повинні бути забезпечені проточною гарячою та холодною питною водою у кількості, необхідній для роботи. 🍽️ Навіть температура води для миття посуду має значення Під час ручного миття столового посуду нормативні вимоги передбачають температуру води не нижче +40 °C на етапах миття та не нижче +65 °C під час ополіскування. Тобто важливо не просто мати воду. Значення мають її безпечність, кількість, температура та правильне використання. 🥤 А скільки рідини потрібно дитині? Добова потреба залежить від віку: 6–11 років — 1,5–2 л; 11–14 років — 1,7–2,3 л; 14–18 років — 2,3–3,2 л. Це загальна добова потреба в рідині, а не кількість води, яку дитина повинна випити саме у школі. При цьому питна вода має бути доступною дітям у закладі освіти під час вживання їжі та в інший час. 🛡️ Вода потрібна і в укритті Для перебування на об'єктах фонду захисних споруд цивільного захисту рекомендовано передбачати воду в герметично закритих бутлях або пляшках. Для школярів на одну добу: 💧 6–11 років — 1–1,5 л; 💧 11–14 років — 1,5–2 л; 💧 14–18 років — 1,5–2 л. Ці показники не слід плутати із загальною добовою потребою в рідині — вони стосуються рекомендованого забезпечення водою під час перебування в захисній споруді. 🧪 Прозора вода — ще не означає безпечна Питна вода має бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати належні органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад. Тому лише за кольором, запахом чи смаком визначити її безпечність неможливо. 🚱 А якщо води немає? Відсутність води на харчоблоці — це не просто побутова незручність. Без неї неможливо повноцінно виконувати технологічні та гігієнічні операції: готувати окремі страви, мити руки, посуд та інвентар. Якщо необхідні гігієнічні умови забезпечити неможливо, постає питання і про можливість безпечного приготування та видачі їжі. Тож формула проста: безпечні продукти → безпечна вода → чисті руки та інвентар → правильне приготування → безпечна страва. 📌 Детальніше про вимоги до організації шкільного харчування — на вебпорталі Держпродспоживслужби. 👉 У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» поговоримо про температуру готових страв: чому важливо контролювати її не лише під час приготування, а й на всьому шляху від кухні до тарілки школяра. Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби: https://dpss.gov.ua/diyalnist/derzhsanepidnaglyad/sanitarno-epidemichne-blahopoluchchia-naselennia-navchannia-ozdorovlennia-ta-vidpochynok-ditei?v=6a8fffcdc2ee3 #ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба