Письменниця з Південно-Африканської Республіки, яка працює під псевдонімом Корал Гарт, стала одним із найяскравіших прикладів цієї трансформації. Від початку 2025 року вона випустила понад 370 книжок, створених за допомогою штучного інтелекту. Для публікацій використовувала 21 псевдонім, а отримані доходи, за її словами, сягнули сотень тисяч доларів. В окремому жовтневому інтерв’ю письменниця оцінювала свої заробітки за 2026 рік навіть більш ніж у мільйон доларів. Її комерційний успіх викликав суперечливу реакцію. Одні побачили майбутнє літературного бізнесу, де письменник більше не витрачає місяці на створення тексту. Інші назвали таку практику загрозою авторському праву, професії письменника та довірі читачів. Після публічного обговорення власного методу Гарт зіткнулася з цькуванням і погрозами фізичною розправою. Сама письменниця вважає, що значна частина негативної реакції пов’язана зі страхом літературної спільноти перед технологією, яка здатна замінити людську працю. Однак суперечка давно вийшла за межі одного автора. Великі міжнародні видавництва скасовують контракти через підозри у використанні ШІ. Літературні премії стикаються зі звинуваченнями в допуску машинних текстів. Авторів змушують доводити, що вони самостійно написали власні книжки. А програми для виявлення штучного інтелекту дедалі частіше стають інструментом публічного звинувачення, хоча їхні результати не є безпомилковими. Український книжковий ринок також уже пережив кілька гучних конфліктів через використання ШІ. Причому під підозрою опинялися не лише ілюстрації, а й переклади та редакторська робота. Головне питання тепер полягає не тільки в тому, чи може алгоритм написати книгу. Набагато важливіше інше: як читачеві зрозуміти, хто насправді створив текст, за який він платить, і чи існує взагалі надійний спосіб це перевірити? Як одна письменниця створила фабрику романів Корал Гарт не була новачком у літературі, коли почала використовувати генеративний штучний інтелект. Вона працювала у видавничій індустрії приблизно 14 років, писала любовні романи, займалася редакторською діяльністю та самостійною публікацією книжок. Ще до появи сучасних генеративних моделей письменниця випускала комерційну прозу для читачів, які люблять романтичні історії. Особливу увагу вона приділяла жанру dark romance, у якому часто зображують складні, небезпечні та морально суперечливі стосунки. Ця ніша має активну аудиторію, особливо на електронних книжкових платформах. У лютому 2025 року письменниця вирішила перевірити, чи можна використати штучний інтелект для різкого збільшення кількості публікацій. Результат перевершив її очікування. Замість тривалого написання кожного роману вона побудувала систему, у якій людина визначає сюжет, персонажів, стиль і структуру, а генеративні моделі створюють основну частину тексту. Для різних завдань Гарт використовує кілька інструментів, зокрема ChatGPT, Claude і Grok. Після генерації текст проходить додаткову редактуру, перевірку послідовності сюжету та виправлення суперечностей. За словами письменниці, остаточну версію також перевіряє людина. Гарт наполягає, що не відмовляється від творчої участі. Вона розглядає себе як людину, яка керує процесом створення книжки, контролює сюжет і відповідає за результат. Однак масштаб виробництва змушує по-новому поставити питання про авторство. 370 романів за 20 місяців означають приблизно 18 книжок щомісяця. Це кількість, яку практично неможливо створювати традиційним способом одному письменникові без значного залучення сторонньої праці. Для Гарт такий темп став бізнес-моделлю. Її книжки продаються через цифрові платформи, а використання різних псевдонімів дозволяє працювати одразу в кількох читацьких нішах. Водночас заявлені письменницею доходи та кількість продажів варто розглядати як її власні оцінки. Публічного незалежного аудиту всіх фінансових показників немає. Але навіть без нього очевидно, що штучний інтелект радикально змінює економіку самостійного книговидання.
Джерело
Ми збираємо новини з відкритих джерел і завжди залишаємо посилання на першоджерело.
