Помітили закономірність? Людина в ефірі пропонує щось заборонити, обмежити чи «навести порядок», і на обличчі не здригається жоден м'яз. Ні

Помітили закономірність? Людина в ефірі пропонує щось заборонити, обмежити чи «навести порядок», і на обличчі не здригається жоден м'яз. Ні тіні сумніву, ні натяку на «а може, я дурницю кажу». Я довго думав, що це впевненість. Виявилось, можливо, це ботокс. Науковці справді це досліджували. Ми розуміємо емоції інших частково тому, що непомітно копіюємо їхню міміку. Ботокс у лобі цей механізм приглушує: людина гірше зчитує, коли співрозмовник злий чи засмучений. Тобто вона фізично не може нахмуритися ні над чужим обуренням, ні над власною ідеєю. У підсумку маємо парадокс: що гладкіший лоб, то сміливіші заборони . Як гадаєте, спочатку з'являється ботокс, а потім такі ідеї, чи навпаки?