Паралельно з появою безпілотників Литва продовжувала стикатися з польотами повітряних куль із території Білорусі.

Паралельно з появою безпілотників Литва продовжувала стикатися з польотами повітряних куль із території Білорусі. Такі кулі використовуються для контрабандного переміщення сигарет, проте їхня поява поблизу цивільних авіаційних маршрутів створює реальну небезпеку для пасажирського сполучення. У ніч на 11 листопада повідомлення про повітряні кулі надходили одночасно з попередженнями про безпілотники. Це ускладнювало оцінювання ситуації та вимагало додаткової координації між військовими й цивільними службами. Через загрози обмежували роботу аеропортів Вільнюса та Каунаса. Литовське керівництво розглядає систематичне проникнення контрабандних куль як проблему національної безпеки. Водночас для встановлення прямої відповідальності білоруських державних структур за окремі польоти необхідно відрізняти діяльність контрабандистів від цілеспрямованих операцій режиму. Однак навіть відсутність безпосереднього управління такими апаратами з боку держави не усуває питання відповідальності білоруської влади за небажання ефективно протидіяти небезпечній діяльності на власній території. Російські розвідувальні кораблі та загроза підводній інфраструктурі 10 листопада британський уряд повідомив про суттєве посилення активності російського військово-морського флоту поблизу Великої Британії. За перші дев’ять місяців 2026 року така активність зросла на 41%. Міністр із питань оборонної готовності Люк Поллард звернув особливу увагу на російські розвідувальні судна, зокрема «Янтарь», які діяли поблизу британських територіальних вод. Лондон підозрює, що ці кораблі збирають інформацію про критично важливу інфраструктуру, включно з підводними кабелями зв’язку. Пошкодження таких кабелів може мати наслідки далеко за межами окремої держави, оскільки через них проходять міжнародні телекомунікації та значні обсяги цифрових даних. У відповідь Велика Британія розширює співпрацю з дев’ятьма європейськими партнерами в межах Північної військово-морської ініціативи. Майбутня система передбачає спільне використання автономних морських апаратів та бойових кораблів різних держав. Крім того, Лондон планує витратити 90 мільйонів фунтів стерлінгів на підводні безпілотники й сенсори для моніторингу стратегічного району між Гренландією, Ісландією та Великою Британією. Цей регіон є одним із ключових маршрутів виходу російських підводних човнів із північних морів до Атлантичного океану. Британське рішення свідчить про те, що захист підводної інфраструктури поступово стає одним із центральних напрямів європейської оборонної політики. 11 листопада: понад шість тисяч шкіл отримали погрози вибухами Наймасштабніша хвиля інформаційного залякування припала на 11 листопада. В Італії приблизно 6300 шкіл отримали електронні повідомлення з погрозами вибухів. У різних регіонах країни розпочали евакуацію учнів, викликали поліцію та вибухотехніків. У Римі й інших містах батьки терміново забирали дітей із навчальних закладів, а правоохоронці перевіряли приміщення. Аналогічні повідомлення надходили школам у Республіці Ірландія, Північній Ірландії та Шотландії. У Північній Ірландії погрози отримали понад 300 навчальних закладів. Поліція встановила, що повідомлення надійшли з-за меж Великої Британії, та оцінила їх як неправдиві. В Італії погрози спричинили значно серйозніші порушення навчального процесу. Прем’єр-міністерка Джорджа Мелоні скликала нараду за участю представників уряду та розвідувальних служб. Італійські правоохоронці розпочали співпрацю з іноземними партнерами для встановлення відправників повідомлень. З’ясувалося, що для розсилання погроз використовували електронну адресу, пов’язану зі зламаним обліковим записом тайванського університету. Однак справжніх організаторів на той момент не встановили. Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто закликав не поспішати з висновками. За його словами, подібні дії можуть бути частиною гібридної кампанії, але їх також могли організувати особи, які прагнули викликати паніку.