Новий день. І знову 9 ранку. Час, коли ми згадуємо наших загиблих воїнів. Тих, завдяки кому наша держава все ще тримається й буде триматись

Новий день. І знову 9 ранку. Час, коли ми згадуємо наших загиблих воїнів. Тих, завдяки кому наша держава все ще тримається й буде триматись далі. Сьогодні, поряд з іншими, ми згадуємо українського Героя Олексія Войтка. Він народився 26 березня 1992 року у селі Крилівка на Житомирщині. У 2002 році разом з мамою переїхав до Борисполя. Після закінчення школи вступив до МАУП, паралельно навчався в КНУ імені Тараса Шевченка – закінчив військову кафедру. Працював бортпровідником на ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Йому настільки подобалась ця робота, що мріяв стати пілотом. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення російських окупантів Олексій добровільно приєднався до лав ЗСУ. Свій шлях захисника розпочав на посаді командира взводу окремого стрілецького батальйону, а згодом став командиром окремого інженерного взводу 48-ої окремої артилерійської бригади. Воював на Сумському, Запорізькому, Донецькому та Харківському напрямках. На жаль, 31 березня 2025 року року на Харківщині Олексій Войтко загинув... Світла пам'ять Героєві та всім загиблим захисникам України! #незабудемо