Ніхто не говорить про людей! Одні і ті ж слова, енергетика, НПЗ, газ і т.д. Де в цих словах люди? Людські життя?

Ніхто не говорить про людей! Одні і ті ж слова, енергетика, НПЗ, газ і т.д. Де в цих словах люди? Людські життя? Гинуть сімʼї, гинуть військові, таке враження ніби взагалі ніхто не народжується. Якщо говоримо про живих: тотальне виснаження, порожні очі та демотивація. З нами ніхто не працює. Де ті психологи чи програми? Куди дзвонити? Всі лицемірно роблять вигляд, що все добре. Ми також робимо цей вигляд щодня. Говоріть зі своїми колегами, сімʼєю, питайте як вони. Бо кожен з нас вдає «героя», а потім розклеюється після серії безсонних ночей і не може себе зібрати. Не буде мотиваційних слів. Це ВЗАГАЛІ ненормально, що відбувається. Прошу і вас не вдавати, що це нормально. Ми не маємо звикати до цього.