​​ #NBUNBPconference26

​​ #NBUNBPconference26 🟢 Останні кілька днів ми багато говорили про панельні дискусії та ключові виступи на Х Щорічній дослідницькій конференції "Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації". Тепер детальніше ознайомимо вас із дослідженнями. Загалом було п’ять сесій, на яких 12 дослідників із різних країн презентували свої роботи. Розповідаємо про частину з них. 👇 👇 👇 👤 Найон Кан (Федеральний банк Німеччини) презентувала індекс геополітичного ризику для єврозони на основі локальних медіа. Індекс підтвердив суттєву зміну в сприйнятті геополітичних загроз країнами єврозони з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну. Найон Кан також розповіла, що промислове виробництво єврозони до червня 2022 року було на понад 1% нижчим, ніж в сценарії без війни, а інфляція – приблизно на 0.6 в. п. вищою. 👤 Микола Риженков (Оснабрюцький університет) презентував дослідження про наслідки блокади українських портів. До 2022 року понад 60% вартості експорту з України проходило через порти, як наслідок, їхня блокада завдала значно більших втрат, ніж зупинка торгівлі з рф та рб. Повноцінне відкриття портів в Україні компенсує більшу частину втрат, але відновлення буде поступовим: порти треба відбудувати, а світова логістика й українські експортери вже знайшли нові маршрути. Утім, у підсумку економіка може вийти на нову рівновагу, можливо, навіть кращу, ніж до війни. 👤 Алесандро Нава (Університет Падуї) довів, що перебої в морських перевезеннях створюють довший і стійкіший інфляційний тиск. Звичайний нафтовий шок найсильніший з початку й потім згасає, а транспортний – може посилюватися з часом. Найсильніше від таких шоків потерпає Європа. 👤 Емрехан Актуг (Університет Сабанчі) показав, як геополітичні шоки впливають на компанії. Загальний вплив є стагфляційним: очікування щодо економічної активності падають, щодо цін зростають. Вплив геополітичних шоків поширюється внутрішніми виробничими мережами, тому навіть ті компанії, які не ведуть зовнішньої торгівлі, відчувають цей вплив через своїх постачальників чи клієнтів. 👤 Пабло Агілар Перес (CEPII) презентував дослідження, засноване на новій історичній базі даних, яка охоплює баланси центральних банків 145 країн з 1900 року. Воно засвідчило: в часи фінансової кризи політика центрального банку та загальний антикризовий мікс суттєво відрізняються залежно від рівня розвитку країни. 📹 Запис, програма конференції та інформація про спікерів доступні тут . Прочитати підсумки панельних дискусій та виступів ключових спікерів можна за хештегом #NBUNBPconference26 . Більше про підсумки дослідницьких сесій – на сторінці НБУ в Х.