«Моя мета – аби донечка Єва зростала у вільній Україні»: історія буковинського стрілбатівця Дмитра Олександрюка

«Моя мета – аби донечка Єва зростала у вільній Україні»: історія буковинського стрілбатівця Дмитра Олександрюка Поліцейський завжди відчував в собі загострене почуття до справедливості, бажання допомагати людям і бути корисним своїй країні. Тому, не вагаючись, вступив на навчання до Львівського державного університету внутрішніх справ, а після його завершення працював оперативником, згодом - спеціалістом-криміналістом поліції Буковини. «Під час повномасштабного вторгнення у 2022 році я працював старшим спеціалістом-криміналістом ЧРУП та разом з колегами був відряджений на територію Херсонської області. На цій посаді і здобув свій перший бойовий досвід. Там на деокупованих територіях основними завданнями були огляд місць розташування військ рф, вилучення відповідної доказової бази, фіксація наслідків воєнних злочинів ворога» , - каже поліцейський. Саме тоді війну правоохоронець побачив з іншої точки зору – як людську трагедію, яка залишає по собі понівечені долі, зруйновані будинки та докази страшних злочинів, які неможливо стерти. У 2024 році був створений батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області. На той час поліцейський мав навички керування дронами аеророзвідки типу мавік і вони стали йому в нагоді. Тоді Дмитро Олександрюк вирішив приєднатися до підрозділу саме за цією специфікою заради захисту нашої країни. Ці знання стали можливістю не лише спостерігати за полем бою, але й безпосередньо виявляти загрози і ефективно протидіяти окупанту.Впродовж 8 місяців Дмитро Олександрюк займався розвідкою та виявленням позиції ворога. Згодом вирішив розширити та змінити власну кваліфікацію до застосування ударних дронів типу FPV: Спецпризначенець ділиться, що за кожним виконаним завданням завжди стоїть ризик, одночасно – відповідальність і готовність приймати швидкі рішення в умовах постійної напруги. Від їх ефективності залежить не лише якість виконаних завдань, але й безпека тих, хто поруч. «Складність моєї роботи полягає у тому, що ти працюєш з вибухівкою: тут необхідні точність, виваженість і максимальний контроль власних дій. Це і вміння спорядити дрон та зробити все належне, аби його робота була ефективною. Водночас це постійна небезпека, адже заступаючи на позиції, ти рухаєшся в бронеавтомобілі, який в будь-який момент може бути ураженим ворожим ударним БПЛА. Під час руху з точки спішення на позицію в повному спорядженні ти несеш з собою провізію, одночасно доставляєш на позицію і дрони і боєкомплекти» , - розповідає стрілбатівець. Втрата побратима стала для стрілбатівця «точкою неповернення», після якої на буденність вже неможливо дивитися так, як раніше. Попри те, що війна забирає багато, вона вчить цінувати те, що маєш. Сьогодні служба для Дмитра це вже не лише професійний обов’язок. Це особисте розуміння, заради кого він продовжує боротися. День за днем ворог не припиняє знищувати все навколо. Тож війна за свободу жити на своїй українській землі триває. 👮 Facebook | X | Instagram | TikTok