Метрополітен нині подає точне формулювання: вірменський художник, народжений у Російській імперії на території сучасної України. Його спадщина має вірменський, кримський, український та імперський історичні контексти. Москва не має підстав монополізувати їх усі. Соня Делоне: єврейське коріння, українське народження, французька кар’єра Соня Делоне народилася в Україні як Сара Штерн у єврейській родині. Згодом стала однією з визначних постатей французького авангарду, працювала з живописом, текстилем, одягом і книжковим оформленням. Центр Помпіду прямо зазначає її походження з єврейської родини в Україні. MoMA представляє мисткиню як французьку художницю, народжену в Україні. Така атрибуція зберігає різні частини її життя. А узагальнення «російського походження» приховує і єврейську родину, і українську географію за назвою держави, яка колись контролювала ці території. Олександра Екстер: авангард мав київську адресу Екстер навчалася й працювала в Києві, була важливою учасницею місцевого мистецького життя та посередницею між українським середовищем і новими європейськими течіями. Її творчість часто розглядали в межах «російського авангарду». Проте музей Тіссена-Борнеміси називає Екстер українською художницею. Український інститут також наголошує на її тривалому зв’язку з Києвом. Київ у цій історії був місцем, де виникали ідеї, навчалися художники та розвивалося нове мистецтво. Без нього біографія Екстер стає неповною. Олександр Богомазов: модернізм, створений в Україні Богомазов народився на території сучасної Сумщини, навчався в Київській художній школі та став одним із провідних представників кубофутуризму. Він був співорганізатором київського об’єднання «Кільце», працював із ритмом, рухом і конструкцією зображення. Його мистецька діяльність розвивалася в українському середовищі. Музей Людвіга називає Богомазова серед художників, чиї роботи допомагають переглянути усталене поняття «російський авангард». Історія його творчості показує, що новаторство виникало не лише в імперських столицях. Давид Бурлюк: «батько російського футуризму» з українським корінням Бурлюка звично називають «батьком російського футуризму». Проте музей Тіссена-Борнеміси формулює його біографію інакше: український художник, один із засновників футуризму в Російській імперії. Ця різниця принципова. Назва мистецького руху не повинна автоматично визначати національність усіх його учасників. Бурлюк підкреслював своє козацьке походження. Його творчість і організаторська діяльність були пов’язані з українським Півднем, Одесою та Києвом. Володимир Бурлюк: ще одне ім’я за імперським узагальненням Молодший брат Давида, Володимир Бурлюк, також був художником-авангардистом. Музей Тіссена-Борнеміси визначає його як українського митця. Його «Українська селянка» безпосередньо звертається до українського життя. Музейний опис пов’язує художню мову картини з народним мистецтвом. Коли братів Бурлюків представляють лише через історію російського авангарду, українське культурне середовище опиняється за межами розповіді, хоча воно присутнє в самих творах. Олександр Архипенко: киянин, який змінював світову скульптуру Архипенко народився в Києві та навчався в Київській художній школі. Згодом працював у Парижі й США, ставши одним із новаторів модерної скульптури. MoMA представляє його як американського художника, народженого в Україні. У біографії музей окремо згадує українське емігрантське середовище Парижа, до якого він долучився. Визначення «американський скульптор українського походження» не применшує його міжнародної кар’єри. Воно повертає до неї початок, який губиться, коли Київ механічно записують у Росію.
Джерело
Ми збираємо новини з відкритих джерел і завжди залишаємо посилання на першоджерело.
