Китай просуває нову Шеньчженьську систему світового порядку: що індійські ЗМІ пишуть про саміт АТЕС. The Indian Express вказує, що «історична» тристороння зустріч Сі Цзіньпіна, Дональда Трампа та путіна завершилася без прориву щодо російсько-української війни та війни в Ірані. Спільна декларація містить лише домовленості про реформування ООН та енергопостачання, критику Міжнародного кримінального суду (МКС) та обіцянку діалогу щодо ядерних ризиків. The Times of India також робить акцент на символічному значенні саміту. Видання пише, що для путіна зустріч в Шеньчжені — це можливість продемонструвати вихід із міжнародної ізоляції, для Сі — посилити роль Китаю у формуванні світового порядку, для Трампа — показати себе переговорником. За два дні до саміту виконавчий редактор Hindustan Times Шишир Гупта опублікував колонку, в які описав побоювання Нью-Делі від зустрічі Трампа, Сі та путіна у Шеньчжені. Представники Індії не були присутні на саміті. Гупта вважає, що певне зближення Вашингтона з Москвою може відповідати індійським інтересам. Однак визнання Сполученими Штатами й росією китайської сфери впливу в Азії стало б проблемою для Нью-Делі. Причина — територіальні суперечки Індії з Китаєм та зростання китайського впливу в Південній Азії, зокрема в Пакистані, Бангладеш, Непалі та інших сусідніх державах. Політичний оглядач Раджі Мохан пише у матеріалі для The Indian Express, що китайські експерти пропонують розглядати зустріч як початок нового формату взаємодії трьох великих держав. Ідея — створити механізм управління міжнародними кризами між Вашингтоном, Пекіном і Москвою. Обриси Шенчженської системи описав професор Університету Женьмін Ван Вень. За його словами, вона не буде «Великою трійкою» — об’єднанням великих держав проти решти світу. А також не повинна замінити Радбез ООН. Це «канал комунікації для врегулювання криз» між трьома великими постійними членами Ради Безпеки ООН — Китаєм, росією та США, який міг би допомогти оживити «паралізований» Радбез ООН. Водночас двох інших постійних членів — Велику Британію і Францію, до обговорення не запросили. Китайські експерти протиставляють Шеньчженську систему Ялтинсько-Потсдамській. Оскільки китайська «визнає суперництво великих держав, але шукає гальмівні механізми для обмеження конкуренції». Відкриваючи саміт, речник МЗС підкреслив, що Китай, росія та США були членами-засновниками ООН та постійними членами Радбезу, які «боролися з фашизмом пліч-о-пліч». І тепер несуть спільну відповідальність за глобальний мир. Загалом індійська преса не сприймає саміт як однозначний дипломатичний успіх трьох лідерів. Значну увагу вона приділяє ризикам для менших держав, зокрема України, якщо великі країни вирішуватимуть міжнародні питання без їхньої участі. Читати новину повністю 👆 🚀 Підтримати 🤝 _ ✅ ✅ _ 🤝 🚀 Приєднатися до ZN.UA
Джерело
Ми збираємо новини з відкритих джерел і завжди залишаємо посилання на першоджерело.