⬆️ ⤵️ І головне - яку саме роль Володимир Юр'єв відігравав у просуванні проекту, пов'язаного з бізнесом власного сина?

⬆️ ⤵️ І головне - яку саме роль Володимир Юр'єв відігравав у просуванні проекту, пов'язаного з бізнесом власного сина? Чи обговорювали в ОВА виділення бюджетних коштів, залучення державної підтримки або інші форми сприяння відновленню санаторію? Чи повідомляв посадовець про можливий приватний інтерес? Адже одна справа - підтримувати відновлення оздоровчого закладу для дітей. І зовсім інша - використовувати можливості обласної влади для підвищення інвестиційної привабливості приватного активу, пов'язаного з родиною посадовця. А що ж із обіцяним оздоровленням дітей? Минуло менш ніж рік - і замість новин про відкриття дитячого центру з'явилося оголошення про продаж санаторію за 5 мільйонів доларів… Окрім того, у ширшому контексті війни та потреби у відновленні здоров'я військовослужбовців такий комплекс міг би мати особливе значення і для реабілітації захисників. Натомість сьогодні об'єкт рекламують потенційним покупцям як комерційний medical resort - медичний курорт із перспективою багатомільйонної річної виручки. І тепер найважливіше. Якщо відштовхуватись, що корпоративні права санаторію справді були придбані приблизно за 5–6 мільйонів гривень, тоді різниця із нинішньою ціною продажу становитиме понад 210 мільйонів гривень… Тобто, може йтись про збитки державі чи незаконне збагачення на сотні мільйонів, що заслуговує на окрему ретельну перевірку… А головне - чи не приховується за цією історією схема заволодіння цінним оздоровчим активом за заниженою вартістю з подальшою спробою перепродажу за мільйони доларів? І якщо так, то хто саме міг забезпечити цей процес? Володимир Юр'єв залишив посаду заступника начальника Хмельницької ОВА у червні 2026 року. Але його звільнення не знімає питань щодо подій, які відбувалися під час перебування на посаді. Особливо коли йдеться про санаторій, пов'язаний із бізнесом його сина, та особисту участь посадовця у публічному представленні планів відновлення цього об'єкта. Ця історія потребує відповідей не лише від колишнього заступника начальника ОВА, а й від самого Сергія Тюріна. Хто і за скільки відчужив корпоративні права санаторію? Чи були дотримані права попередніх власників? Чи перевіряли в ОВА можливий конфлікт інтересів? І куди поділися інвестори та обіцяний центр дитячого оздоровлення? По суті, наявні обставини дають підстави для серйозної перевірки законності переходу корпоративного контролю та дій посадовців. Бо якщо колишня міжгосподарська оздоровниця перейшла під контроль наближених до влади осіб за безцінь, а тепер її намагаються продати за 5 мільйонів доларів, то питання вже не лише в чиємусь успішному бізнесі. Питання в тому, чи не втратили законні власники цінне майно через можливі зловживання - і хто за це має відповідати…