https://t.me/oleksiihoncharenko/57397
https://t.me/oleksiihoncharenko/57397 Свою відповідь на пост Олексія Гончаренко про «нейтральний статус - перемога Москви» я почну з короткої історичної довідки: Зміни до Конституції щодо курсу на членство в НАТО були остаточно ухвалені 7 лютого 2019 року Законом № 2680-VIII. Чинності вони набули 21 лютого 2019 року. Тобто перед Президентськими виборами, на яких здобув перемогу Володимир Зеленський. Законопроєкт був внесений V Президентом України Петром Порошенком. Сам закон підписаний ним як Президентом України. Ухвалила Верховна Рада України конституційною більшістю, 334 - за, VІІІ скликання. Що саме внесли: у преамбулу Конституції додали положення про «незворотність європейського та євроатлантичного курсу України». Також Конституція прямо визначила курс на набуття повноправного членства в ЄС та НАТО як стратегічний курс держави, реалізацію якого мають забезпечувати Верховна Рада, Президент і Кабінет Міністрів. • Важливий нюанс: питання про курс на набуття повноправного членства в НАТО на всеукраїнський референдум не виносилося. • Декларацією про державний суверенітет 1990 року, яка стала основою акту про проголошення Незалежності України та Конституції України, - Україна проголосила намір у майбутньому стати постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках. Це прямо записано в розділі IX про зовнішню і внутрішню безпеку. • Конституцією України 1996 року НАТО не згадувалося, але й прямої конституційної заборони на вступ до військових союзів не було. Стаття 18 лише визначала загальні принципи зовнішньополітичної діяльності. Олексій, для внесення законопроєкту про зміни до Конституції на розгляд Верховної Ради потрібно: не менш як 1/3 від конституційного складу Верховної Ради — тобто 150 народних депутатів із 450; або законопроєкт може внести Президент України. Це прямо передбачено статтею 154 Конституції. Ти досвідчений політик з набагато бішим досвідом, ніж у мене і не можеш цього не знати! Більше того, реєстрація ≠ прийняття. Це лише декларація про те, що ми готові дане питання обговорювати, якщо це допоможе закінчити війну. Разом із тим, не може питання про відмову від ПРАГНЕННЯ йти туди, де нас не чекають, коштувати дорожче тисяч людських життів та існування української держави! Тому ніхто нічого не робить наперед, більше того, така пропозиція вкладається у поняття «ми дійсно готові до перемовного процесу і хочемо миру» не на словах, а на ділі! Гарний слайдік твого плану абсолютно підтримую. Але - перемирʼя в Чорному морі запропонував Володимир Зеленський - путін відмовив. Енергетичне перемирʼя запропонував Володимир Зеленський - путін відмовив. Пункт 3 і 4 теж перегукується з пропозиціями Володимира Зеленського. І можна дуже гарно говорити і залучати в трикутники, квадрати, кола, еліпси і куби кого завгодно і скільки завгодно, АЛЕ путін дуже чітко сказав і повторив це на Валдаї , що їх цікавить виключно «комплексный, долгосрочный мир», а не перемирʼя в тій чи іншій сфері. При цьому ми почули дуже важливу позицію щодо їхніх вимог - «россия может изменить свою переговорную позицию». Але для того, щоб ми домовлялися, звичайно, за участі країн-посередників-гарантів, потрібно РОЗПОЧАТИ ПЕРЕМОВИНИ, а для цього необхідно зафіксувати наміри і бажання української влади до цього! І така законодавча ініціатива може це забезпечити. Не популярний крок, але правильний. Тому якщо підтримується переговорний процес не словом, а ділом - підписуйте проект, пане Олексій або не ляпайте язиком. З повагою до Вас!