Головний сержант Ілля Боголюбов на псевдо Легат народився 24 вересня 1989 року в Харкові. Навчався в харківській гімназії № 80. Любив літературу, історію та хімію. Через астму не міг займатися фізкультурою. У три роки Ілля переніс складну операцію. Тоді ж сказав, що стане хірургом, аби рятувати життя інших. Відтоді мама Наталія купувала синові дитячі енциклопедії про медицину, історію та міфологію. «Він був улюбленцем класу. Його любили за відвертість, дружелюбність і веселий характер. Школу закінчив успішно», – розповіла мама Наталія. Ілля вступив до Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди на спеціальність «Правознавство». Однокурсники називали його Прокурором – за кмітливість, логічне мислення та допитливість. У 2009–2010 роках проходив строкову службу в 95-й десантно-штурмовій бригаді в Житомирі. Там здійснилася його мрія – він стрибнув із парашутом. Ілля змалку любив тварин і мріяв про собаку, але через стан здоров’я не міг її завести. У червні 2012 року, вже дорослим, він приніс додому цуценя німецької вівчарки й назвав її Чара – на честь собак тієї самої породи з фільмів про прикордонників. Із майбутньою дружиною Катериною Ілля познайомився у соціальній мережі, коли перебував у зоні АТО. Уже за тиждень після повернення з ротації Ілля освідчився їй. «У нас не було казкового весілля з пишною сукнею. Були просто ми, наші друзі й багато щирих емоцій. Ми обоє плакали, обіймалися. Це був наш особливий, незабутній день. Він подарував мені красиву скляну ємність, наповнену записками про те, за що він мене любить. Я досі не прочитала їх усі. Здається, їм немає кінця, і в кожній із них була частинка його любові до мене. Між ротаціями народилася донечка Кіра. Відтоді в нашому домі завжди було по два букети. Він хотів, щоб кожна з нас відчувала себе особливою, щоб у домі завжди було трохи квітів і багато любові. Ілля був турботливим батьком. Намагався якомога частіше приїжджати зі служби додому, щоб побути з родиною», – розповіла Катерина. У 2020 році Ілля долучився до полку «Азов», який став для нього другою сім’єю. Обрав псевдо Легат – воно відображало його любов до історії та міфології. Побратим на псевдо Веб розповів, що Легат служив кулеметником у їхній другій сотні. Ілля вже мав бойовий досвід, що було важливо для підрозділу. Мав медаль «10 років сумлінної служби». Востаннє Катерина бачила чоловіка 20 лютого 2022 року. Вони ходили в кіно, їли улюблені страви й насолоджувалися часом удвох. Перед від’їздом Іллі до Маріуполя він обіцяв повернутися у відпустку. Остання розмова подружжя відбулася 14 квітня близько 23:00 – вони плакали й просили одне в одного пробачення. 15 квітня 2022 року Ілля Боголюбов поліг під час спроби прориву з правого берега Маріуполя на територію металургійного комбінату «Азовсталь». Йому було 32 роки. Посмертно оборонця нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Станом на жовтень 2026 року Іллю не поховали. У нього залишилися мама, дружина, донька та старший брат. 💔 Букви спільно з Платформою Памʼяті Меморіал вшановують памʼять загиблих військових
Джерело
Ми збираємо новини з відкритих джерел і завжди залишаємо посилання на першоджерело.
