#думки_вголос 🧐

#думки_вголос 🧐 Може хтось пояснити як працює… от та заявлена і постійно повторювана «незалежність» у підходах від тих, хто називає себе анти-корупціонерами, а в народі їх ще називають як так-званих «соросят»? І так, 8 жовтня 2026 року стало відомо, що за колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру внесли заставу в розмірі 20 мільйонів гривень. Згодом журналісти проекту «Схеми» (Радіо Свобода) встановили, хто саме вносив кошти за Мудру. І тут з'ясувалися доволі цікаві обставини. Зокрема, майже 700 тисяч гривень вніс чоловік, який раніше шукав роботу прибиральника чи посудомийника, оформлював мікрокредити та мав борги за комунальні послуги. Сам він розповів журналістам, що за проведення платежу заробив 500 гривень . Ще майже 700 тисяч внесла жінка, яка раніше працювала прибиральницею та мала судимість за крадіжку. Інші платежі здійснювали підприємці й компанії, зокрема особи, пов'язані між собою та з іншими резонансними кримінальними провадженнями. Відповідно в суспільстві виникло цілком закономірне питання: чиї це насправді гроші та хто фактично профінансував заставу в 20 мільйонів гривень? А знайте що за ці дні було найбільш показовим у цій ситуації? І це те, що люди які називають себе анти-корупціонерами, обговорювали дану тематику в цілому ряді ефірів… публічно обурювались, ставили відкриті питання мало не всім, включно із Зеленським… А знаєте кого вони старались не згадувати й не ставити публічних питань? – адвоката Масі Найєма та його колег по юридичній фірмі, які представляють інтереси Ірини Мудрої. Так, журналісти «Радіо Свобода» зазначили, що звернулися за поясненнями до адвокатів Мудрої, і ті начебто пообіцяли надати відповідь пізніше… Але це було суто в контексті журналістського розслідування, водночас розмов про коментар і роз’яснення від Найєма – практично більше ніхто й не порушував у тих ефірах за участі анти-корупціонерів… Питання: а якщо б йшлось про іншу юридичну компанію і не про Найєма – вони б також всі дружно мовчали і не домагались один за одним публічних коментарів під вигуки «караул»? Звісно, що ні. Якщо б це були інші юристи, то їх би ймовірно навіть першими заклеймили численними дописами й обурливими коментарями. А тут – тишина, «це ж свій рідненький», вірно? Десь так напевне й працює… от та заявлена і постійно повторювана «незалежність» у підходах від тих, хто називає себе анти-корупціонерами…