Драфт мирної угоди між Україною та Росією, яку просувають США, оприлюднив колумніст The Washington Post Девід Ігнатіус. Він посилається на

Драфт мирної угоди між Україною та Росією, яку просувають США, оприлюднив колумніст The Washington Post Девід Ігнатіус. Він посилається на власні джерела і стверджує, що, попри останні спалахи гніву Трампа, США та Європа просуваються до розробки спільної мирної пропозиції, яка передбачає фінансові вигоди та гарантії безпеки як для України, так і для Росії. Те, що він оприлюднив виглядає доволі цікаво, але я маю обґрунтовані сумніви, що Кремль погодиться на них. Але про все по черзі. За інформацією Ігнатіуса, США сформували пакет пропозицій, який, на думку Білого дому, дасть змогу задовольнити повоєнні потреби Києва та Москви, а також покласти край кровопролиттю й поліпшити становище обох країн, запропонувавши їм своєрідний бонус в обмін на територіальний компроміс. Пакет пропозицій складатиметься з чотирьох основних компонентів, повідомив Ігнатіусу американський чиновник. За його словами, послання Путіну буде таким: недостатньо просто завершити війну з Україною — укладіть із Європою економічну угоду та домовленість про безпеку, які відновлять стабільність у регіоні. Схоже, що головна мета цього плану не лише закінчити війну, а запропонувати Кремлю комерційну угоду, яка може допомогти відірвати Росію від Китаю. Можу помилятися, але мені здається, що це хибна надія, хоча США все ще сподівються розірвати цей російсько-китайський симбіоз. ✅ Першим компонентом ініціативи стане відновлення України, ідеться в колонці. Світовий банк та інвестиційна компанія BlackRock хочуть створити механізм, який дасть змогу відновити зруйновані райони України, забезпечити виплати сім’ям загиблих і поранених військових та відродити підірвану економіку країни. Переговорники запросили в українських колег детальні оцінки витрат. ✅ Другим компонентом стануть гарантії безпеки. США та європейські країни повинні будуть надати Україні військову допомогу в разі нового нападу Росії. Американський чиновник охарактеризував це зобов’язання як еквівалент статті 5 договору НАТО. За його словами, Росія також вестиме переговори з Європою щодо угод, які враховуватимуть її занепокоєння у сфері безпеки. ✅ Третім компонентом стане економічна інтеграція Росії, України та Європи через енергетичну угоду. Один із можливих варіантів — трубопровід для постачання російської нафти й газу до Європи з розподілом прибутку між Україною та Росією. Окрім надання Росії «довгострокового доступу до європейського енергетичного ринку», мирна угода визначить, які санкції та коли буде скасовано. ✅ Останній компонент угоди буде найнеприємнішим для сторін. Вони погодяться на припинення вогню вздовж лінії фронту. Одна з перешкод полягає в тому, що вона залишається нечітко визначеною. Зазначається, що, хоча в ЄС публічно обурилися угодою Трампа з Володимиром Путіним щодо дизельного пального, схоже, там налаштовані продовжувати дипломатичний процес, який ведуть Кушнер і Віткофф. «Зараз важливо знизити напруженість і повернутися до роботи», — пояснив європейський дипломат. Можу сказати у підсумку три речі. 1. Якщо б мова йшла про раціональне рішення, то Росія погодилася би. Але мова про Путіна і його імперськи амбіції. Тому поки він має можливість воювати, то зупинятися не буде. Тож, посилення ударів по НПЗ, портам, хабам та дата-центрам, а згодом і по енергосистемі дадуть значно більше мотивації закінчити війну, ніж всі аргументи цього плану. До речі, удари по тіньовому флоту можуть прискорити кінець війни. Тому, що робити - зрозуміло. 2. Путіну треба хоч якось пояснити росіянам навіщо він розпочав цю безглузду війну. При цьому він немає навіть виходу на адмінкордон Донецької і Луганської області, що він міг би спробувати продати облогу, як перемогу. Зараз навпаки армія РФ втрачає території в цих тимчасово окупованих областях. Продати це, як перемогу, навіть таким, як росіяни, майже неможливо. Путін погодиться закінчити війну, лише коли втратить можливість вести бойові дії або коли втратить владу. Нас влаштовують обидва варіанти. 3. Зараз Путін сподівається, що йому вдасться зруйнувати підтримку ЄС Україні через вплив на вибори. Так само в Кремлі розраховують на те, що недолугі дії української влади, помилки в дипломатії та концентрація на корупційному збагаченні, що стали сильним деморалізуючим фактором для українців та партнерів, вплине на загальний стан речей. І тут важливо прибрати чинники, на які сподівається Путін. Щось прибере час, щось НАБУ і САП, щось дії та вимоги наших європейських союзників. І от лише тоді, коли Путін переконається, що пазл не складається, можливе відкриття вікна можливостей для реальних переговорів. А поки в мене немає сподівань на реалізацію цього плану. На жаль...