Діагностика, лікування, доступність медичної допомоги: ключові теми міжнародної конференції з легеневої гіпертензії

Діагностика, лікування, доступність медичної допомоги: ключові теми міжнародної конференції з легеневої гіпертензії Понад 80 тисяч пацієнтів із записами про легеневу гіпертензію за три роки. Саме стільки людей зафіксовано в ЕСОЗ за двома діагностичними кодами, за якими НСЗУ здійснила поглиблений аналіз. Водночас легенева гіпертензія має різні причини та клінічні форми, а чинна система кодування не дозволяє чітко виокремити пацієнтів із її рідкісними формами. Тому дослідження зосередили передусім на маршруті пацієнта, своєчасності встановлення діагнозу та можливостях точнішої ідентифікації людей із рідкісними формами захворювання. Результати дослідження представила Голова НСЗУ Наталія Гусак під час науково-практичної конференції з міжнародною участю «Академія легеневої гіпертензії 2026: сучасні стандарти діагностики та лікування», організованій ГО «Асоціація рідкісного захворювання України — легенева гіпертензія» (PHURDA) у співпраці з PHA Europe & Global. 📊 Серед ключових результатів аналізу НСЗУ 🔹 У 2025 році 56,1% пацієнтів досліджуваної групи — люди віком 65 років і старше . Серед пацієнтів віком 40–64 роки чоловіків зафіксовано у 2,5 раза більше, ніж жінок. 🔹 Окремої уваги потребує діагностика у дітей: у 2025 році в ЕСОЗ зафіксовано 265 дітей із відповідними діагнозами, з яких 181 — віком до 6 років. Причому найчастіше легеневу гіпертензію у дітей уперше фіксують уже в стаціонарі. 🔹 Ще один показовий результат: відповідні діагнози вносили до ЕСОЗ 1 394 заклади охорони здоров’я, але 898 із них мали менш ніж 10 таких пацієнтів за рік. 🔹 Легеневу гіпертензію значно частіше зазначають як супутній, а не основний діагноз. Це ускладнює відстеження маршруту пацієнта та оцінку реальних потреб у медичній допомозі. НСЗУ готова надати медичним експертам і пацієнтським спільнотам деталізовані результати аналізу маршрутів пацієнтів із легеневою гіпертензією для спільного визначення потреб у медичній допомозі та напрацювання пропозицій до Програми медичних гарантій. Наталія Гусак також розповіла про поступове вдосконалення підходів до оплати медичних послуг. Зокрема, у кардіохірургії вже враховується складність втручань, а орфанні захворювання — як додатковий чинник складності випадку. В амбулаторній допомозі запроваджено підвищувальний коефіцієнт для консультацій пацієнтів з орфанними захворюваннями та розвивається лабораторна й генетична діагностика.