Декілька друзів одночасно скинули мені допис 12-ї ОМБр. Звичайний допис. Хороший. Він про те, що Анастасія Сушко з Київщини уклала контракт

Декілька друзів одночасно скинули мені допис 12-ї ОМБр. Звичайний допис. Хороший. Він про те, що Анастасія Сушко з Київщини уклала контракт із цією бригадою за програмою «18–24» на два роки і буде оператором БПЛА. Головний меседж — що «на своєму прикладі Анастасія демонструє, як мотивованим хлопцям і дівчатам зробити крок від бажання до прийняття рішення». Це класний приклад мотиваційного допису. Про що я і написав тим, хто мені надіслав посилання на допис. І тоді отримав майже однакову відповідь: «А ти коменти читав?» Ні, я коменти не читав. Але після запитання прочитав. І офігів. Зрозуміло, що під такими дописами купа коментарів від ботів. Ворог не спить і намагається протидіяти нам на всіх напрямках. Тому на тлі великих проблем із мобілізацією ворог знецінює подібні історії та намагається формувати песимістичне ставлення до служби в ЗСУ. У коментарях були і боти, і тролі, і помітні були коментарі, що залишили за допомогою ШІ, який уже активно залучають до подібних процесів. Але біда в іншому. Велика частина лайливих коментів з образами, хамством та негативом — від реальних людей. А там пекло про те, що в армію пішла за херами, баблом і т. д. І пишуть це реальні люди, які викладають фоточки своїх діточок, свої фото у вишиванках і не забувають вітати з Пасхою та Різдвом. Ба більше, декого знають ті, хто надіслав мені ці посилання. Тож це не боти. Живі люди. Можливо, ідіоти, але не боти. І це точно. У коментарях були і слова подяки та підтримки дівчині, яка стала на захист України. Це дуже добре. Але що робити з іншими? І їх у коментах — орда! Тільки не треба мені казати, що це нервовий зрив і втома. Вони ж від нервового зриву лайно жерти не стали? Ні. Але навалили його в коментарях. Не знаю, коли ставлення до військових так змінилося у свідомості частини наших співгромадян, але це ознака проблеми. Великої проблеми. Наша влада дійсно провалила інформаційну політику, але не варто все списувати на владу. Так, я добре пам'ятаю, як послідовно наша влада займалася дискредитацією військових, як формувала негативне ставлення до форми через ТЦК, як атакувалися опоненти влади у формі (сам через це пройшов) і навмисно не формувався пантеон ЖИВИХ СУЧАСНИХ героїв України, бо у нас може бути лише один Герой. Але це не може бути виправданням для тих, хто зневажає вчинок дівчини, яка пішла воювати. Воювати та захищати і тих, хто лив свій бруд на неї у коментарях. Це мерзотно. У Євгена Шварца в «Драконі» є такий діалог про те, що людина стала еталоном мерзотності та пристосування, як Лещенко в ОП: Генріх: — Але дозвольте! Якщо глибоко розібратися, то особисто я ні в чому не винен. Мене так учили. Ланцелот: — Усіх учили. Але навіщо ти виявився першим учнем, скотина така? Частина українців самостійно погодилася бути «першими учнями». І це страшний факт. Я не знаю, як це виправляти в тих умовах, які є зараз, але якщо просто пасивно спостерігати, то ситуація кращою не буде, а кількість тих, хто так ставиться до військових, буде зростати. І хоча здавалося, що в подібній ситуації треба просто не бути лайном, з'ясувалося, що для частини наших співгромадян це занадто важко. Хочу подякувати Анастасії Сушко за те, що вона приєдналася до ЗСУ. І мені соромно за брудні коментарі жінок та чоловіків у її бік. Я впевнений, що і під цим дописом будуть такі. Але це не причина мовчати. Це мотивація виправляти ситуацію. Бо війна рано чи пізно закінчиться, а жити поряд із подібними лайнометами не дуже хочеться. Посилання на допис https://www.facebook.com/share/p/1DoDiYsSq8/