Чи хочу я миру? А хто ж його не хоче? Чи хочу я миру на умовах Росії? Це не мир, а поглинання України. Це як пропозиція поїсти лайна.

Чи хочу я миру? А хто ж його не хоче? Чи хочу я миру на умовах Росії? Це не мир, а поглинання України. Це як пропозиція поїсти лайна. Поїсти, але лайна. Бо Путін пропонує не мир, а умови капітуляції та подальшого поглинання. Чи хтось вважає, що може домовитися з Путіним зараз про існування незалежної України? Тоді спробуйте домовитися. З таким самим успіхом можна навчи жабу літати. Що пропонують? Україна повинна погодитися з бажаннями та вимогами Кремля й отримати незрозумілий статус без будь-яких гарантій, що не буде нового нападу. Чи хтось повірить слову того, хто його вже неодноразово порушував? Тож країна, якій Росія зруйнувала економіку, інфраструктуру, енергетику та створила демографічну кризу, повинна погодитися на умови країни-агресора та залишитися наодинці з усіма проблемами, створеними цим агресором? Це ок? І головне питання: за рахунок кого планується відбудовувати Україну? Росія готова платити компенсації та репарації? Ні? А тоді про що мова? Україна має залишитися в такому стані, як зараз? Скільки тоді проіснує Україна? Росія готова виплачувати компенсації за вбитих, скалічених та закатованих? Щось не чую відповіді з Москви. А що ж так? Путін готовий виключити з Конституції Росії чотири області України і Крим, який він туди вніс? Ні? А тоді про що мова? Може, про те, що він хоче ще якісь області включити до складу РФ? Може, Кремль погодиться, щоб Україна була незалежною та громадяни самі обирали собі владу? Так вони навіть своїм росіянам не дозволяють обирати владу, а фальсифікують вибори і малюють собі результати. То про що мова? Путін не хоче миру. Він йому не потрібен. Якщо хтось забув, то нагадаю, що це він напав на Україну. І напав він не з метою покращити стосунки чи захистити російськомовних, у що вірять лише дурні, а з метою підкорити країну, яку він вважав бунтівною колонією. Вважав і вважає досі. Це я ще не згадав усі жертви і руйнування, які Україна отримала в боротьбі за право існувати. Путін не хоче миру з Україною. Він погодиться лише на покірність та васалітет. В обмін на це він навіть грошей дасть тим, хто отримає від нього право керувати. Але громадянам України треба буде відмовитися від свобод і прав, як це сталося в Чечні. На таке він погодиться. А ви погодитеся? І готові все забути і пробачити? Чи хтось вважає, що він чекає перемовин, а ми не йдемо на них? Ні, Путін чекає на капітуляцію, і іншого він не хоче. Але тут є нюанс. Він не хоче миру саме зараз. Бо саме так сьогодні склалися умови. Бо країною керують дурні, невігласи, корупціонери та некомпетентні шоумени, які не можуть побудувати українську балістику, але можуть побудувати собі маєток у Династії. І наявність другого гарно пояснює відсутність першого. Але як тільки шальки терезів змінять своє положення та зміниться ситуація в Росії, то і Путін змінить свою позицію. Небо над Росією треба закривати, а не обіцяти. По НПЗ треба бити без зупинки, а не дозволи на проведення параду випускати. За корупцію треба карати, а не сприяти внесенню застави за своїх друзів-корупціонерів. Дрони і ракети треба виробляти та масштабувати, а не піарити близьку до себе компанію. І все робити для нанесення шкоди ворогу, щоб він отримав непереборне бажання закінчити війну. А ще важливо не пИздити гроші та не пиздІти українцям. Але це вже як бонус. От тоді можна буде заходити в перемовини з Кремлем. А без цього досягнути такого варіанту неможливо. Вибачте, що я знову розбив чиїсь рожеві або смарагдові окуляри. Мені не треба комусь подобатися. Мені треба, щоб Україна вижила і була можливість жити в Україні. Як казала відома киянка та прем’єр-міністерка Ізраїлю Голда Меїр: «Ми хочемо жити. Вороги бажають бачити нас мертвими. Це лишає не надто багато місця для компромісу». Це аксіома.