Чому діалог Києва з Пекіном не змінює підтримки Китаєм росії — аналітична мережа China Observers in Central and Eastern Europe (CHOICE). «Українська влада прагне підтримувати дипломатичні канали з Пекіном, сподіваючись переконати його використати свій вплив на Москву, щоб завершити війну, водночас не даючи Китаю повністю стати на бік росії. Однак Пекін розглядає партнерство з Москвою не лише з точки зору економічних вигод — за чотири роки повномасштабної війни Китай став основним постачальником критично важливих компонентів, технологій та обладнання подвійного призначення для російського ОПК, але й як важливий елемент свого стратегічного позиціонування щодо США. Характер і масштаби підтримки Китаєм росії визначаються, перш за все, балансом між політичними та економічними вигодами від партнерства з Москвою та ризиками, які поглиблення цих відносин створює для відносин Пекіна із Заходом, а не станом його відносин з Україною. Це ставить під сумнів очікування Києва, що глибший двосторонній діалог може змінити позицію Пекіна, і викликає питання про те, наскільки адекватно українські дипломати оцінюють фактори, які фактично формують політику Китаю щодо війни. Китай не пов'язує розвиток своїх двосторонніх відносин з Україною зі змінами у політиці щодо росії » , — йдеться у матеріалі. Аналітики зауважують, що від самого початку широкомасштабної війни Китай розглядає її лише у контексті конфронтації зі США, тому підтримка Москви Пекіном була свідомим політичним вибором. Підтримуючи російські наративи про неприйнятність розширення НАТО та необхідності поважати «законні безпекові інтереси всіх країн», якими Кремль виправдовує власну агресію, Пекін прагне легітимізувати власні претензії діяти аналогічним чином в Азії, зокрема, щодо Тайваню. Аналітики нагадують, що Китай отримує від рф не лише дешеві енергоресурси, а й використовує зростаючу залежність Москви, щоб отримати доступ до передових військових технологій, якими Кремль раніше ділився неохоче. Зокрема, у сферах ППО та ПРО, а також технологій атомних підводних човнів. Ця залежність також дає Китаю практичний досвід сучасної війни, якого бракує його власним збройним силам, що особливо важливо на тлі підготовки до потенційної конфронтації зі США та їхніми союзниками через Тайвань. « Відносини Пекіна з Україною є лише похідною від його ширших відносин з ЄС. Китай схильний активізувати свою дипломатичну взаємодію з Україною переважно у відповідь на тиск з боку європейських країн або коли перспектива європейських санкцій проти китайського бізнесу стає відчутною загрозою. Оскільки Брюссель розглядає Україну як невід'ємну частину власної безпеки, зусилля Пекіна уникнути погіршення відносин з ЄС, а не стан його двостороннього діалогу з Києвом, є тим, що спонукає його підтримувати принаймні видимість дипломатичного балансу. Пекін калібрує інтенсивність своїх контактів з Україною насамперед відповідно до власних зовнішньополітичних пріоритетів, зберігаючи вибірковий підхід до розвитку двосторонніх відносин» , — наголошується у матеріалі. Як приклад аналітики наводять зустріч очільників МЗС Китаю та України Вана Ї та Андрія Сибіги на полях Мюнхенської конференції з безпеки в лютому 2026 року. На тлі посилення уваги європейців до поставок Китаєм комплектуючих для російських дронів, Пекін запропонував Україні пакет гуманітарної підтримки та запросив Сибігу відвідати столицю КНР. Однак візит досі не відбувся. « Ключовим пріоритетом для української дипломатії має бути тісніша координація політики з європейськими партнерами, спрямована на те, щоб подальша підтримка Китаєм росії створювала ризики політичних та економічних втрат у відносинах з ЄС, які можуть бути співставні або перевищувати вигоди, які Пекін отримує від партнерства з Москвою. Зміна цього балансу, а не поглиблення двостороннього діалогу, якого прагне Київ, може створити умови для суттєвих обмежень підтримки Китаєм російської агресії » , — підсумовують аналітики. 🚀 Підтримати 🤝 _ ✅ ✅ _ 🤝 🚀 Приєднатися до ZN.UA
Джерело
Ми збираємо новини з відкритих джерел і завжди залишаємо посилання на першоджерело.
