А поки ми не те, що про мир не можем домовитись, ми «колл-центри» не можем позакривати.

А поки ми не те, що про мир не можем домовитись, ми «колл-центри» не можем позакривати. Я так розумію, чекаємо, коли Брюссель додасть це окремою умовою вступу до ЄС? Прийняли закон, посилили покарання і що? А нічого: тепер шахраї не купчаться в бізнес-центрах, а працюють «за франшизою» з орендованих квартир. Спокійно, стабільно, без вихідних продовжують чистити кишені українців і європейців з таким ентузіазмом, ніби це стратегічна галузь економіки. Де обшуки по цих колл-хатах? Для правоохоронців ці квартири — як Бермудський трикутник. Силовики починають розчинятися ще не дійшовши до дверей під'їзду. Є відчуття: тему не стільки розслідують, скільки старанно прикривають. А там, де поліція мовчить, нашому суспільству традиційно лишається сподіватися на медіа. Чому покарання за шахрайські дії таке, що його ніхто не боїться? Чому за роки роботи «офісів» за ґрати потрапили одиниці, а все інше скінчилося умовним строком і проханням «ти більше так не роби»? І чому у соцмережах досі крутиться реклама «роботи в офісі, від 1000$, досвід не потрібен»? Поки що «офіси» лишаються, мабуть, єдиною українською галуззю, яка вже повністю «інтегрувалася» в Європу. Без реформ, без переговорних кластерів, без жодних квот. То що, чекаємо, поки Брюссель офіційно внесе закриття «офісів» як 36-й кластер вимог для вступу в ЄС? Чи зачекаємо, поки вони дадуть ВВП більше, ніж агросектор? Питання залишається відкритим. Як і самі «офіси»: щодня з 9:00 до 18:00, без вихідних.