28 років тому в приміщенні, яке кияни знають як "Бермудский трикутник", незнайома жінка з професійно поставленим голосов поставила мені

28 років тому в приміщенні, яке кияни знають як "Бермудский трикутник", незнайома жінка з професійно поставленим голосов поставила мені запитання чи хочу я одружитися з Наталія Береза. Звісно, що я хотів. Ба більше того, я зробив їй пропозицію одружитися вже на другому побаченні. А вона мені тоді відмовила. Тому ми одружені лише 28 років, хоча разом 33. Але повернемося до тієї історії. В мене тоді було дике бажання потягнути час, як у відомих американських фільмах, зробити обличчя, яке б імітувало боротьбу думок за і проти, та з видохом, який би уособлював прийняття мною складного рішення, дати позитивну відповідь. Але інстинкт самозбереження та розуміння того, що ти можеш скористатися цією паузою і шкурнути звідти, змотивували мене на швидку ствердну відповідь. Тому я просто сказав - Так! До речі, ти теж не вагалася і дала позитивну відповідь на запитання тої жіночки. І от ми вже 10 227 днів в офіційному шлюбі. Так от, я і досі вважаю, що доля мене нагородила тобою, а тебе покарала мною. Не знаю за що це мені, але навіть не уявляю, що ти скоїли у минулому житті, якщо отримала таке покарання у вигляді мене. Кохана, у нас сьогодні 28 років, як ми одружені. І от що я можу сказати з висоти 33 років, які ми разом і з яких 28 років у шлюбі? Пам'ятаєш, як на тому другому побаченні я сказав тобі, що покажу тобі весь світ, що у нас буде троє дітей - два хлопця і донька, а ще пообіцяв, що сумно тобі щі мною не буде? На днях ти сказала, що я все виконав і що зі мною точно сумно не буває, але ти навіть не підозрювала, щоб настільки та не проти, щоб життя стало трохи менш бурхливим. Люба моя, я старався. І ти ж бачиш, що у цьому мені допомагають навіть президенти двох країн. Але так буде не завжди. Сподіваюся. Коли ми познайомилися з тобою у метро, то я зразу зрозумів, що ти моя доля. І поміть, що після того я їздив у багатьох метро світу, але змінюються лише лінії метро, а ти незмінна. Бо ти моя доля. Мені справді пощастило з тобою. Ти завжди поряд. Ти неймовірна дружина, мама, друг і соратник. Ти можеш заспокоїти, надати аргументи та побачити те, шо я упустив через вирій емоцій. Ти завжди підтримувала мене у всіх моїх діях та ідеях. Не підтримала лише один раз, коли в 2014 я пішов у політику. Але ти була зі мною у всі складні або щасливі моменти нашого життя. Єдиний твій недолік - ти такі не навчилася грати у FIFA. Але з цим я готовий змиритися. У всіх свої недоліки, як кажуть в класичному американському фільмі. Так от, незмінно бажаю, щоб так залишалося і далі, але щоб щасливих моментів було ще більше, а складних якомога менше. І щоб я і далі міг робити наше життя не сумним. Я щасливий, що тоді поїхав у метро і зустрів там тебе. Зустрів ту, з якою йду по життю. Я дуже шасливий, що ти погодилася сказати так 28 років тому. І мені дуже подобається, що через всі ці роки нам вдалося спільно пройти, долаючи всі проблеми та отримуючи задоволення. З нашим святом тебе! Люблю. Цьом!