22 жовтня 2021 року, приблизно через два тижні після відставки Курца, Марсалек написав Русеву, що їм вдалося «успішно повалити»

22 жовтня 2021 року, приблизно через два тижні після відставки Курца, Марсалек написав Русеву, що їм вдалося «успішно повалити» австрійського канцлера. Він стверджував, що ключову роль у цьому відіграло вилучення мобільного телефону Томаса Шміда, колишнього високопосадовця Міністерства фінансів Австрії та близького соратника Курца. За словами Марсалека, Шмід відповідав за приховане фінансування виборчих кампаній австрійського політика, а листування, знайдене в його телефоні, стало інструментом усунення канцлера від влади. Телефон Шміда австрійські правоохоронці вилучили ще в листопаді 2019 року. Згодом тисячі повідомлень із пристрою стали важливими доказами в розслідуваннях корупційних схем, пов’язаних із представниками Австрійської народної партії. Зокрема, йшлося про підозри у використанні державних коштів для фінансування політично вигідних соціологічних опитувань і публікацій у медіа. У жовтні 2021 року відповідне розслідування спричинило масштабну політичну кризу, обшуки в державних установах і зрештою відставку Себастьяна Курца. У документах, отриманих журналістами, слідчі зазначають, що Марсалек фактично заявив про свою участь в операції з вилучення телефону Шміда, яка згодом сприяла падінню канцлера. Водночас незалежних доказів того, що Марсалек справді організував вилучення телефону або що операцією керували російські спецслужби, наразі немає. Слідство також не встановило, кого саме Марсалек мав на увазі під словом «ми»: співробітників Wirecard, власну агентурну мережу чи представників російської розвідки. Сам Ян Марсалек перебуває в міжнародному розшуку з червня 2020 року після банкрутства Wirecard, одного з найбільших фінансово-технологічних концернів Німеччини. Компанія збанкрутувала після виявлення нестачі приблизно 1,9 мільярда євро, які мали перебувати на її рахунках. Після зникнення Марсалека з’ясувалося, що він підтримував багаторічні зв’язки з російськими спецслужбами. За даними британської прокуратури, перебуваючи в Москві, він координував шпигунську діяльність на користь ФСБ. Одним із головних його виконавців був громадянин Болгарії Орлін Русев, який керував агентурною мережею у Великій Британії. Учасники групи стежили за критиками Кремля, журналістами-розслідувачами та іншими особами, які становили інтерес для російських спецслужб. Вони також обговорювали викрадення людей і проведення дезінформаційних операцій. Після викриття мережі британська поліція вилучила сотні тисяч повідомлень із пристроїв її учасників. Русева засудили до десяти років і восьми місяців позбавлення волі за шпигунство на користь Росії. Розслідування також встановило, що агентурна мережа мала доступ до конфіденційної інформації австрійських державних установ. Зокрема, мобільні телефони трьох високопосадовців Міністерства внутрішніх справ Австрії опинилися в Росії після того, як їх передали на відновлення даних. Колишній канцлер Себастьян Курц відмовився коментувати нові повідомлення та висновки слідчих. Водночас джерела з його оточення заявили, що політик давно вважав висунуті проти нього звинувачення політично мотивованими та був шокований інформацією про можливу причетність Росії. Експерти з безпеки застерігають, що заяви Марсалека потребують додаткової перевірки. Зокрема, дослідник Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Ед Арнольд припустив, що колишній менеджер Wirecard міг перебільшувати власну роль, намагаючись продемонструвати впливовість у розвідувальному середовищі. Австрійські правоохоронці підтвердили, що розслідування діяльності мережі Марсалека триває, однак відмовилися розкривати подробиці. Якщо твердження про його безпосередню участь у падінні австрійського канцлера підтвердяться, це може стати доказом втручання пов’язаної з російськими спецслужбами мережі у зміну політичного керівництва держави Європейського Союзу. Наразі ж ідеться про заяви самого Марсалека, а не встановлений факт організованого Москвою усунення канцлера. 🔥 Топ 3 публікацій ⏰ за добу: